Вогонь Березанського маяка: характер і дальність

У описі Державної установи «Держгідрографія» дальність видимості вогню маяків Березансько-Очаківського коліна зазначена однаково — 14 морських миль, хоча висота вогню різна: 38 метрів у переднього знака і 49 метрів у заднього. Вогонь Березанського маяка в цьому описі — не «світло взагалі», а навігаційний сигнал із кольором, ритмом і паспортною дальністю. Чотирнадцять миль — це близько 26 кілометрів, і саме цю цифру шукають, коли звіряють лоцію з тим, що видно з моря.

На підході до Дніпровського лиману назва «Березанський» стосується щонайменше двох різних засобів навігаційного обладнання. Плутанина тут коштує не туристичного розчарування, а хибного впізнання вогню: створні червоні сигнали Березансько-Очаківського коліна і зелений проблиск на острові Березань мають різні завдання. Нижче розібрано, що саме фіксують джерела про характер сигналу і як читати зазначену дальність, не приймаючи її за обіцянку побачити вогонь за будь-якої погоди.

Матеріал тримається навігаційного опису. Історія башт і прогулянкові маршрути лишаються за межами характеристики вогню: для впізнання сигналу потрібні колір, ритм, висота вогню над рівнем моря і те, що стоїть за числом миль у лоції.

Що називають вогнем Березанського маяка

У лоціях і описах засобів навігаційного обладнання слово «вогонь» означає світловий сигнал, а не полум’я і не саму башту. До опису входять колір, характер (ритм світла і темряви), період повторення, висота вогню над рівнем моря і дальність видимості. Саме цей набір дає змогу відрізнити один знак від сусіднього, коли на обрії кілька вогнів порту, рейду і створу.

Офіційна сторінка Миколаївського району Держгідрографії описує пару маяків Березансько-Очаківського коліна Бузько-Дніпровсько-Лиманського каналу. Передній знак стоїть на 46° 36,6′ північної широти і 31° 32,5′ східної довготи; задній — за 4,5 кабельтова від нього, тобто приблизно за 830 метрів. Капітальні кам’яні башти зведено 1932 року на місці знаків, які вели судна цим коліном ще з XIX століття. У тому самому описі зазначено, що передній маяк світив червоним ізофазним вогнем, задній — червоним, що затемнювався, і що обидва мали додаткові вогні в напрямку створу на випадок непогоди. Формулювання «збереглися й донині» стосується цього вигляду пари, а не кожної дрібниці ритму в секундах.

Окремо від цієї пари стоїть вогонь на острові Березань, біля входу до Березанського лиману. Міжнародні переліки вогнів описують його як зелений проблиск кожні 3,5 секунди з висотою вогню близько 32 метрів. Це інший засіб навігаційного обладнання: його характер не можна підставляти в опис створних червоних вогнів, і навпаки. Далі характеристики подано для вогню Березансько-Очаківської пари — саме її Держгідрографія публікує з дальністю 14 миль.

Які характеристики має світловий сигнал

Підтверджений офіційним описом набір для обох знаків коліна короткий. Висота башти від основи — 19 метрів у переднього і 20 метрів у заднього. Висота вогню від рівня моря — 38 і 49 метрів. Дальність видимості вогню — 14 миль в обох випадках. Колір основного сигналу — червоний. Передній вогонь ізофазний, задній затемнюваний. Силу світла в канделах, сектор світіння в градусах і тип лампи офіційна картка на сайті не наводить; домислювати ці параметри немає підстав.

Джерело: Державна установа «Держгідрографія», опис маяків Миколаївського району гідрографії; ритм у секундах — із узгоджених навігаційних переліків і публікації Укрінформу 2019 року, не з тієї самої картки висот.

Ізофаза і затемнення

Ізофазний вогонь — це сигнал, у якому тривалість світла дорівнює тривалості темряви. Затемнюваний (окультуючий) — сигнал, у якому світла більше, ніж темряви: короткий провал на тлі довшого світіння. Різниця потрібна саме для впізнання. Два червоні вогні на одному підході без різного ритму зливалися б в один тип сигналу.

Секундний ритм офіційна картка висот не розписує. Міжнародні переліки вогнів подають передній сигнал як червоне світло 1,5 секунди увімкнене і 1,5 секунди вимкнене, а задній — як червоне затемнення один раз на 6 секунд. Те саме розкладання називав наглядач в інтерв’ю Укрінформу 2019 року: у заднього 4,5 секунди світла і 1,5 секунди темряви, у переднього — 1,5 на 1,5. Період 6 секунд при затемненні 1,5 секунди якраз і є окультуючим характером. Поки ці джерела збігаються, ритм можна читати так; після повідомлення мореплавцям його треба звіряти заново, бо характер вогню змінюють без перебудови башти.

Додаткові вогні, які світили в напрямку створу в непогоду, у тому самому описі згадані, але без окремої дальності й ритму. Для нічного підходу робочими лишаються два різні червоні характери: рівний поділ світла й темряви на передньому і перевага світла на задньому. Коли обидва вогні в створі, судно тримає вісь коліна; розходження вогнів убік означає схід із лінії, а не «слабший маяк».

Що означає дальність видимості маяка

Число 14 миль у картці Держгідрографії — паспортна дальність видимості вогню, а не радіус, усередині якого сигнал гарантовано видно. Одна морська миля дорівнює 1852 метрам, тож 14 миль — це близько 25,9 кілометра. Для створної пари обидва вогні мають ту саму заявлену дальність, попри різницю висоти в 11 метрів. Це вже підказка: цифра обмежена не лише висотою башти над горизонтом.

У рекомендаціях Міжнародної асоціації навігаційного забезпечення мореплавства і маякових служб номінальна дальність морського сигнального вогню — відстань, на якій він створює на оці спостерігача освітленість 2×10⁻⁷ люкса вночі, за метеорологічної видимості 10 морських миль. Саме номінальну дальність прийнято публікувати в переліках вогнів. Метеорологічна видимість тут — денна відстань, на якій ще розпізнається темний предмет на тлі неба. Десять миль — стандартна ясність для розрахунку, а не типова ніч біля Очакова.

Географічна межа і паспортна цифра

Окремо існує географічна дальність: межа, за якою вогонь ховається за опуклістю Землі. Її грубо оцінюють як 2,08 × (√H + √h), де H — висота вогню в метрах, h — висота ока спостерігача в метрах, а результат — у морських милях. Для вогню на 38 метрах і ока на 5 метрах виходить близько 17,5 милі; для 49 метрів — близько 19 миль. Паспортні 14 миль менші за цю геометричну межу, тож для спостерігача з містка заявлена цифра ближча до оптичної, номінальної дальності, а не до лінії горизонту.

Аналогія тут — фари автівки з паспортною відстанню освітлення на сухій дорозі: цифра описує лампу за заданої прозорості повітря, а не обіцяє той самий результат у тумані. Аналогія перестає працювати там, де в гру входить кривизна моря і висота ока. Фари на рівній дорозі не зникають за горизонтом на 15-й милі; маяковий вогонь — зникає, якщо око низько, навіть за ідеально чистого повітря.

Важливо. Зазначені 14 миль не є гарантією, що вогонь Березанського маяка буде видно з цієї відстані з катера, з берега чи в серпанку. Для ока на висоті близько 2 метрів географічна межа переднього вогню стискається приблизно до 15,7 милі, тобто майже впритул до паспорта, а будь-яке погіршення прозорості повітря ріже дальність ще сильніше.

Чому фактична видимість може відрізнятися

Паспортна дальність рахується для стандартної прозорості. Якщо метеорологічна видимість гірша за 10 миль, світло розсіюється раніше, і вогонь з’являється ближче за заявлене число. Червоний сигнал втрачає контраст у серпанку швидше, ніж білий тієї самої сили: частина спектра розсіюється сильніше. Туман над лиманом і димка з Кінбурнської коси для цього підходу — звичайна, а не виняткова умова.

Висота ока зміщує географічну межу в інший бік. З містка судна на 15–20 метрах горизонт дальший, ніж із рибальського човна. Саме цим пояснюється розрив, який 2019 року описував наглядач заднього маяка в Очакові: за паспортом дальність проблискового вогню — 14 миль, а в хорошу погоду його бачили і за 24 милі завдяки висоті 49 метрів над рівнем моря. Двадцять чотири милі — спостереження за ясної погоди з достатньої висоти ока, а не нова паспортна цифра. Підставляти їх у лоцію замість 14 миль не можна.

Є й третя причина розбіжності — несправний ритм. Той самий наглядач згадував, що збій напруги змушує маяк «моргати не так»: характер ламається, і судно може прийняти свій створ за чужий вогонь. Додатковий вогонь на створ у непогоду теж змінює картину, якщо його не відокремлювати від основного сигналу. Жодна з цих ситуацій не скасовує паспорт, але всі вони пояснюють, чому ніч на підході до лиману не збігається з рядком у довіднику.

Які дані про вогонь варто звірити

Джерела стійко підтверджують для вогню Березансько-Очаківського коліна червоний колір, ізофазний характер переднього знака, затемнюваний характер заднього, висоти вогню 38 і 49 метрів і дальність 14 миль. Секундний ритм 1,5/1,5 і 4,5/1,5 узгоджується між навігаційним переліком і свідченням наглядача, але в офіційній картці висот він не розписаний. Сила світла, точний сектор і склад додаткових вогнів у відкритому описі не наведені — цих прогалин не заповнюють параметрами Вікторівського створу чи вогню на острові Березань.

Перед нічним заходом звірка має йти за свіжим описом вогнів і повідомленнями мореплавців, а не за запам’ятованою цифрою. Критерій простий: якщо фактична видимість гірша за стандартні 10 миль, на які спирається номінальна дальність, вогонь з’явиться ближче за 14 миль; якщо око низько, географічна межа може стати тіснішою за паспорт ще до того, як зіпсується повітря. Рішення, чи достатньо цього сигналу для конкретного переходу, лишається за тим, хто веде судно, і за актуальною лоцією, а не за висотою башти на фотографії.

Морем каже. Держгідрографія подає дальність видимості вогню обох маяків Березансько-Очаківського коліна як 14 миль за висоти вогню 38 метрів на передньому знаку і 49 метрів на задньому.