Шаболатський лиман: історична назва водойми

Шаболатський лиман: історична назва досі стоїть на курортних схемах Сергіївки й у рибальських описах, тоді як довідкові й кадастрові переліки поверхневих вод закріпили інший перший варіант — Будацький лиман. Велика українська енциклопедія 2 травня 2022 року зафіксувала пару «Будацький лиман, Шаболацьке озеро». Після реформи районів 2020 року водойма лежить у Білгород-Дністровському районі Одеської області, а не в Аккерманському повіті, як на аркушах ХІХ століття. Старе уявлення, ніби одна з назв єдина правильна, а друга — помилка картографа, на таких джерелах уже не тримається.

Розбіжність не нова. Вона тягнеться від тюркських назв сусідніх селищ, через російськомовні описи Бессарабської губернії й румунські підписи 1918–1940 років до паралельного вжитку в наукових працях після 1944 року. На цифрових картах 2020-х років першим частіше виходить Будацький лиман, а Шаболат лишається в дужках або зникає. Для звіряння лоції, старого аркуша чи сімейного підпису на фото цього недостатньо: потрібні дата видання, мова напису й положення відносно Дністровського лиману.

Питання вузьке. Йдеться не про курортний побут Сергіївки і не про всю низку лиманів між Дунаєм і Дністром, а про те, яку назву мала саме ця водойма, в який час і в якому типі джерела, і як не прийняти за неї гирло Бугаз або затоку всередині тієї самої системи.

Шаболатський лиман на узбережжі

Будацький лиман, у іншому стійкому називанні Шаболатський лиман або просто Шаболат, — мілководна лагуна чорноморського типу в Білгород-Дністровському районі. Від міста Білгород-Дністровський, історичного Аккермана і румунської Четатя-Албе, до нього близько 18 км на південний захід. Координати центру, які повторюють сучасні довідники, — 46°00′ північної широти і 30°21′ східної довготи. На березі стоїть селище Сергіївка; уздовж водойми також Курортне, Приморське, Косівка і південна частина Затоки.

Від Чорного моря лиман відділяє піщано-черепашковий пересип завдовжки близько 18 км і завширшки 80–200 м. Тимчасовий зв’язок із морем дає штучний канал «Будакі» на південному заході, іноді — розмив у пересипі. З пониззям Дністровського лиману водойму з’єднують канали «Бугаз-1» і «Бугаз-2». Довжину в різних описах подають як 15 або 17 км, ширину — 1,5 км, максимальну — до 2,5 км. Площа в Великій українській енциклопедії — 30 км², в оглядах узбережжя — 3200 га, тобто 32 км². Середня глибина 1,05–1,1 м, найбільша — трохи понад 2 м. Північний берег урвистий, до 30 м, південний — низький пересип.

Саме положення відсікає чужі водойми з подібним звучанням. Бугаз у цій місцевості — вузьке гирло між Дністровським лиманом і морем біля Кароліно-Бугаза, теперішньої Затоки; слово тюркського походження і означає «горло», прохід. Бугазький лиман Таманського узбережжя до одеського пересипу стосунку не має. Канали «Бугаз-1» і «Бугаз-2» лише з’єднують Шаболат із дністровським пониззям, а не дають йому імені гирла.

Історична назва в джерелах

Однієї історичної назви, яка витіснила б усі інші, джерела не дають. Стійка пара — Будацький лиман, Будакі, Буджакське озеро з одного боку і Шаболат, Шаболатський лиман, Шаболацьке озеро з другого. Румунські відповідники тієї ж водойми — Limanul Budachi і Șabolat, інколи lacul Șabolat. Енциклопедія сучасної України в томі 2004 року фіксує водойму в ряду причорноморських лиманів під будацькою назвою; шаболатська форма лишається паралельною, а не скасованою.

Будацька лінія походить від старої назви селища Приморське — Будакі, або Будак. Велика українська енциклопедія виводить топонім із тюркського зі значенням «болото, трясовина». Шаболатська лінія йде від селища Шабо на північ від лиману, на березі вже Дністровського лиману. Найраніша картографічна фіксація цього місця — форма «Аша-Абага» 1788 року; з турецької це «нижні сади», тобто виноградники нижче Аккермана. Франкомовні швейцарські колоністи, оселені тут з дозволу від 10 листопада 1822 року, скоротили важку для вимови форму до Шабо. Гідронім Шаболат у довідниках пояснюють саме від цього селища, а не навпаки.

У краєзнавчих нотатках про урочище Шабо, виданих в Одесі 2022 року, за описами ХІХ століття розведено Будацький лиман і Кимбецький, який ті самі автори дорівнюють Шаболатському: під другим розуміли затоку Будацького, а не окреме море. Аккембецька затока й сьогодні є розпрісненою північно-східною частиною тієї самої системи, пов’язаною з дністровською водою. Зводити Кимбет, Шаболат і Будак в один підпис без дати означає стерти цю різницю.

Заперечення, яке чути найчастіше, звучить так: історичною є лише будацька назва, а Шаболат — пізній курортний ярлик Сергіївки. Факти цього не підтверджують. Румунські листівки міжвоєння з Четатя-Албе підписують ту саму водойму і як Limanul Budachi, і як Șabolat. Селище на березі в кінці ХІХ століття звалося Шаболат-Сергіївка, грязелікарню тут звели 1895 року, але гідронім Шаболат у описах озера старший за сам курорт і сидить на назві Шабо, засвідченій картою 1788 року. Будацька форма так само не є пізнішою заміною: вона тримається на топонімі Будак біля південно-західного краю.

Зміна назви в часі

Послідовність тут важлива не як зміна вивіски, а як зміна того, що взагалі підписували. Поки водойма на аркуші була затокою Дністровського лиману, окремого гідроніма могло не бути. Коли пересип замкнув лагуну, назва прийшла від сусіднього селища — і відразу з двох боків. Адміністративна мова потім обирала один варіант, не стираючи другого.

Гілка Дністровського лиману

На картах кінця XVIII і початку ХІХ століття нинішній Шаболат показаний як південно-західне відгалуження Дністровського лиману, а не як самостійне озеро з власним титулом. Етап триває приблизно до першої третини ХІХ століття, доки описи не фіксують вузький пересип і штучні канали. Для звіряння потрібен аркуш із датою і з позначеним Аккерманом: без міста легко прийняти плавні за окрему водойму. Чіткого «дедлайну» відокремлення немає. Болотистий перешийок між лиманами лишається і зараз, тому старий малюнок «затоки» не є картографічною помилкою.

Подвійне ім’я ХІХ століття

Після 1812 року місцевість входить до Аккерманського повіту Бессарабської губернії. У описах другої половини століття водойма виступає як соляне озеро або лиман у південно-західному куті Дністровського лиману. Поруч існують форми Шабалатське, Шаболотське, Кимбетське і Буджакське. Дослідник П. Беккер розрізняв Будацький лиман і Кимбецький, тобто Шаболатський, як затоку. Етап покриває більшу частину ХІХ століття. Потрібні повітовий підпис і сусідні ойконіми — Шабо, Будак, Каябей, — інакше площа й довжина нічого не доводять.

Курортний шар лягає на ту саму назву, а не замінює її. У 1880-х роках хімік А. А. Вериго описав лікувальні властивості грязей і ропи. Близько 1889 року на березі виникло поселення з 15 дворів — Шаболат-Сергіївка. У 1895 році відкрито грязелікарню. Відтоді Шаболат у текстах може означати і озеро, і селище. Це головне накладання етапів: гідронім і ойконім ідуть паралельно понад сто тридцять років.

Румунські підписи міжвоєння

З 1918 до червня 1940 року Південна Бессарабія перебуває під румунською адміністрацією, повіт Четатя-Албе. На листівках і краєзнавчих підписах цього вікна, близько двадцяти двох років, водойма називається Limanul Budachi і limanul Șabolat, інколи lacul Șabolat. Курортне селище фігурує як Șabolat або Budachi. Для цього етапу потрібен румунський бланк видавця і згадка Четатя-Албе: латинська літера Ș не є окремою водоймою, а передачею того самого Шаболата.

Довідкове написання після 1944 року

Після повернення території до складу України обидві форми лишаються в наукових описах рибогосподарського й гідрологічного характеру. Нормативний перший варіант у загальних енциклопедіях зсувається до Будацького лиману. Стаття Великої української енциклопедії від 2 травня 2022 року ставить саме його в заголовок і лишає Шаболацьке озеро другим членом пари. Етап відкритий: місцеві схеми й частина рибальських текстів і далі пишуть Шаболатський лиман. Строку, після якого друга назва «скасовується», немає.

Етапи накладаються всюди, де селище і вода носять спільний корінь. Шаболат-Сергіївка кінця ХІХ століття, румунське Șabolat 1920–1930-х і сучасна Сергіївка — це берег, а не дзеркало води. Кимбецька, або Аккембецька, затока може бути підписана окремо і водночас входити в площу лиману. Затягування типове для пересипу: на одному аркуші водойма ще «затока Дністра», на сусідньому вже «озеро», якщо зйомку робили після штормового замикання або після прокопу каналу.

Як перевірити назву на карті

Звіряння має три кроки, і їх не варто міняти місцями. Спершу фіксують дату аркуша і мову напису: російська форма Шабалатское ХІХ століття, румунська Șabolat 1918–1940 років і українське Шаболацьке озеро 2022 року не суперечать одна одній, якщо збігається місце. Далі перевіряють географію: 18 км на південний захід від Білгорода-Дністровського, пересип уздовж моря, канали до Дністровського лиману. Наприкінці відкидають омоніми — гирло Бугаз біля Затоки і Бугазький лиман на Тамані.

Ключове число сучасних описів — 3200 га дзеркала. Гектар є сотою частиною квадратного кілометра, тож 3200 га дорівнюють 32 км². Якщо взяти довжину 17 км, середня ширина виходить 32 / 17 ≈ 1,9 км. Це сходиться з типовою шириною 1,5 км і максимальною 2,5 км, якщо до смуги додати Аккембецьку затоку. Велика українська енциклопедія дає інший набір: 15 км, 1,5 км і 30 км². Добуток довжини й ширини тут був би 22,5 км², отже площа 30 км² уже включає розширення, яких немає в «середньому» прямокутнику. Число змінюють рівень води, межа очерету і те, чи зарахували затоку. Розбіжність у 2 км² між 30 і 32 не означає двох лиманів.

Типова ситуація виглядає так. На аркуші Аккерманського повіту озеро підписане Шабалатським, довжина вказана близько 15 верст. Верста — 1,0668 км, тож 15 верст дають приблизно 16 км, усередині сучасного розкиду 15–17 км. Якщо підпис стоїть на пересипі навпроти Сергіївки і водойма тягнеться паралельно морю, а не впоперек, як Дністровський лиман, це та сама лагуна. Якщо напис сидить на Цареградському гирлі, це Бугаз, навіть коли поруч згадано канали з тим самим словом.

Збиває з графіка змішування дати карти й дати селища. Підпис «Шаболат» на листівці 1930-х може стосуватися грязьового курорту, а не всієї лагуни. Підпис «Будакі» може бути селом, теперішнім Приморським, а не водою. Кимбет без пояснення легко прийняти за третю водойму. Надійна перевірка — збіг трьох речей одразу: дата, написання і положення між Дністровським лиманом і морським пересипом.

Морем каже

Велика українська енциклопедія в статті, оприлюдненій 2 травня 2022 року, подає водойму так: «Будацький лиман, Шаболацьке озеро», і виводить першу назву від топоніма Будак, колишнього імені селища Приморське, «що з тюркської означає „болото, трясовина“».